12:20 - 31.08.10

Я краплина в гарячих долонях. Поезія

Я краплина в гарячих долонях

Балансують чуття на канатах хитких,
А непевність вібрує у скронях.
Так, я знаю: не можна втрачати таких!
Я краплина в гарячих долонях.
Б"ються наші серця... цей живий метроном
У минулої зради в полоні.
Не вщухають дощі за колишнім вікном.
Я краплина в гарячих долонях.
Один крок до душі, до довіри й добра,
А позаду - лиш сльози солоні...
Я благаю:тримай, дай відчути тепла,
Я краплина в гарячих долонях!

Я так втомилася хапатися за тебе

Розбити келих - труднощів немає,
Але стосунки - більш коштовна річ.
Що біля тебе путами тримає:
Минула зрада чи наступна ніч?
Я так втомилася хапатися за тебе,
Ступати по канатному містку.
І вже нарешті вирішити треба,
Чи можна вдруге увійти в ріку.
Не можу спати - в сумнівах купати
Своє кохання, гордість і спокій
Проте тебе не можу теж віддати
Ні цій, ні іншій жінці - ні якій!
О, так!твоє життя - то казка:
Із двох боків оточує любов.
Коли на те вже, пане, ваша ласка,
Не з мене пийте захмелілу кров!
Порви все сам. Зруйнуй закляту мрію!
Боюсь, мені на це не стане сил.
Я ж у чуже кохання труту сію,
Гортаю душу гостріями вил.
Болить серденько, ниє, не сміється,
Втомилося кохання віддавать,
Не знаючи, чи взаєму діждеться,
Чи в самоті приречене сконать.
Покинь мене! Покинь - я заклинаю!
Не муч двох душ, закоханих навік!..
Та ось ізнов у мрії поринаю:
Якби від неї ти до мене втік!


****
Стихають Срібні Співи, Сипле Сумом,
Спадає Сонце Садом Стиглих Слив.
Самотність Стала Сильним-Сильним Струмом,
Слизькими Снами Сивий Спокій Снив.

Суворі Сили Стежать Самовито.
Стихає Сам Собою Стук Сердець...
Сосна Сльозу Спускає Соковито,
Стискає Скрипку Соловей-Співець.


Аліна-Ангеліна Посисаєва

Метки к статье: Херсон, поезія, А. Посисаєва

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Информация
Комментировать статьи на нашем сайте возможно только в течении 10 дней со дня публикации.