19:35 - 13.09.10

Скальпель. Поезія

Я не люблю


Я не люблю, коли мене читають вголос,
Як інтонація препафосно звучить,
Бо там життя між чорно-білих полос
Моє оголене сміється і болить.

Я не люблю. Я маю на се право.
Чуття багато – чи ото біда?...
То мною пахне недопита кава, -
Біжать думки і родяться слова.

Я не люблю, коли голосять: «браво!»,
Воно мені, немов отруйний дим.
Скажи тоді, у чім я тут непр́ава?,
Як серце залишається пустим…

Я не кажу, що я великий майстер.
Все ж не люблю я слів та без душі,
Бо кожне з них душі моїй, мов айсберг.
Читання серцем – лиш тоді вірші...


А я…


Поривами холодними, як осінь
І хмарами темнющими й чіткими
Мене кидає, повертає, просить…
Всі спогади старі стають новими.


Вриваються у душу дивні смисли,
Фантазія на злітній полосі,
А я тебе роздумую і мислю,
Як зблизити далекі полюси…

А я тримаю миті всі за руку,
До серця пригортаю, мов дитя…
Лиш осінь мовчазні зриває звуки,
Що не дає нікому з них життя…


Скальпель


Лягай на стіл, я нагострила скальпель.
Ти не подумай, це я не караю!...
Можливо, там, між крові сотень капель,
Я істини вже точно докопаю.
Лягай на стіл, я вже включила світло
Всі інструменти миляться до руху.
Мабуть, лиш там і тільки точно звідти
Я істину дістану хоч за вуха!
Лягай на стіл. Пробач, нема наркозу,
Та обіцяю, буду дуже ніжно.
Просто не знаю, чи коли ще зможу
Отак тебе побачити наскрізно…


Марічка Юськів

Метки к статье: Херсон, М. Юськів, поезія

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Информация
Комментировать статьи на нашем сайте возможно только в течении 10 дней со дня публикации.
КАЛЕНДАРЬ
РЕКЛАМНЫЕ ССЫЛКИ